Історія закладу освіти

У Нововодолазьку показову неповну середню школу приходили навчатись діти Довгалівського кварталу. Школа займала три приміщення: одноповерхове на розі вулиць Гагаріна і Піонерської, а поряд - двоповерхове (нинішній Будинок дитячої та юнацької творчості), третє - також двоповерхове - на місці нинішньої музичної школи.

Директором цієї школи був Цегель Василь Степанович. Російську мову та літературу викладала Ольга Олексіївна Федотова. Великим авторитетом серед батьків та учнів користувалась учитель хімії та біології Валентина Іванівна Тішаєва. Школярі мали чудову можливість працювати в добре оснащених майстернях по обробці дерева та металу. Це була заслуга вчителів трудового навчання Циганенка Миколи Євстафійовича та Андрієнка Степана Васильовича.

На великій перерві директор виходив на шкільне подвір'я, брав за руки школярів і, утворюючи велике коло, без музики вчив дітей масовим танцям. Учні активно займались суспільно-корисною працею: збирали на полі жуків-шкідників, підбирали колоски, прополювали соняшники,картоплю, кукурудзу. У кожного учня була розрахункова трудова книжка, де фіксувалась робота і заробіток.

Директором школи в 1935 - 1936 роках був Дятловицький Семен Якович. У 1936 році школа була реорганізована в Нововодолазьку середню школу. В листопаді 1936 року відбулось відкриття першої двоповерхової школи-новобудови. В школі нараховувалось 10 класів-комплектів. Розташовувалась будівля школи на вулиці Дзержинського, 2. Від колишніх господарів подвір'я залишились розлогі яблуні та старезні груші, під якими на перервах любили відпочивати дітлахи. Заняття проходили в дві зміни. Напроти школи розташовувались майстерні. Був спортивний майданчик. Біля школи висадили молоді алеї.

Першим директором школи був Гузир Василь Андрійович, а завучем - Світлична Мотрона Андріївна, вона одна з найперших у країні вчителів була представлена до державної нагороди, яку в Кремлі їй вручив сам М.І.Калінін. Разом із нею нагороду отримала і вчитель біології та хімії Тішаєва Валентина Іванівна.

Із 1938 по 1939 директором школи працював Фесик Гаврило, а завучем – В’язовіченко Іван Михайлович, котрий був призначений у довоєнні роки на посаду директора школи. Завучем тоді працював Соляник Володимир Іванович. У довоєнні роки в школі працювали вчитель математики Пороховатий М. Г., учитель географії Кузьменко Яків Костянтинович,учитель української мови та літератури Хоменко Ніна Іванівна, вчитель співів Водка Петро Іванович. Першим комсоргом школи був Кирко Іван, він очолював комсомольську організацію, яка нараховувала 14 комсомольців.

У 1937 році комсомольці школи створили оперативні групи щодо ліквідації неграмотності. В кожному класі працювали вожаті із числа комсомольців-старшокласників.

До війни в школі відбулося п'ять випусків. У 1937 - 11 випускників, із них 4 випускники стали вчителями, двоє - інженерами. У 1938 - 19 випускників, п'ятеро з яких здобули вищу освіту.

У 1939 році школу закінчили 24 випускники, 13 з яких стали вчителями. З 27 випускників 1940 року вчителями стали п'ятеро.

Список випускників грізного 1941 встановлений не повністю.
Відомо, що на фронтах Великої Вітчизняної мужньо захищали Батьківщину багато випускників,учнів та вчителів нашої школи.

У період фашистської окупації заняття в школі не проводились, будівля повністю була зруйнована.

У перші післявоєнні роки вчителі та учні нашої школи були розподілені по школах району.

Тільки влітку 1950 року почалася відбудова зруйнованого війною приміщення школи. Колишня учениця нашої школи Розторгуєва Клавдія Корніївна згадує, як із учнів 9-х класів був сформований будівельний загін,роботою якого керували комсомольці Веприцький Борис і Васильченко Григорій. До 1 вересня тодішня школа №1 була повністю відбудована.

Директором відбудованої школи був призначений В’язовіченко Іван Михайлович, завучем - Петренко Варвара Іванівна, старшою піонервожатою - Кузьоменська О. С. Навчання в школі було платним -150 карбованців на рік. За несплату зі школи відраховували. В 11 класах-комплектах навчалось 586 учні, це були діти і старша молодь 19-20 років. Але всі намагались гарно навчатись, допомогали один одному.

На пришкільній ділянці учні вирощували овочі для шкільної їдальні, вели дослідницьку роботу, побудували разом з учителем Животченком теплицю, під керівництвом учителя Оберемка Анатолія Івановича створили кролеферму. А після занять щоденно виходили на будівництво районного Будинку культури.

Всі без винятку випускники 1951 року вступили до вузів. Стали вчителями 10 з них, лікарями - 6, інженерами - 13,1 - військовим.

У 1955 році школу очолив Коломийцев Георгій Власович, завучем
залишилась Петренко Варвара Іванівна, піонервожатою стала
Маковецька М. Ф. У школі працювали досвідчені вчителі: подружжя
Добровольські Д.І. та Л.Н., Іванченко Є. Н., Гуліда Петро Вісаріонович, Сердюк В.С, Гаранін П. Ф., Войтенко Марія Никифорівна, Пісний Василь, Даньшин Петро Антонович.

Учні збудували географічний майданчик і вели регулярні спостереження за погодою і здобували знання в предметних гуртках, успішно виступали на обласних математичних олімпіадах.

Школа славилась художньою самодіяльністю. Хором керувала Пилявець Олександра Логвінівна, а оркестром - Водка Петро Іванович. На районних концертах незмінним успіхом користувались виступи шкільних колективів художньої самодіяльності.

Особливий інтерес у школярів викликала робота фізичного гуртка,
керівником якого була Сердюк В. С. Разом з учителем Мурзою Г. Н. гуртківці Харченко Вадим, Лейба А., Скипенко Б., Середенко В. радіофікувала школу. Перший стрілецький тир у районі обладнали під керівництвом
учителя фізкультури Васильченка В.Г.

У 1967 році наша школа була реорганізована в восьмирічну. Завучем був призначений Кассіч Олександр Опанасович. Саме під його керівництвом проводилась воєнно-спортивна гра "Зірниця", він був ініціатором зустрічей із воїнами військової частини 42209.Старшою піонервожатою стає Баранцова Людмила Георгіївна. У 1970 році завучем призначена Щербань А.М., у 1975 -Дзюба Антоніна Яківна.

У школі було 16 класів-комплектів, працювало чимало предметних гуртків. Фотогуртком керував Філімонов М. Є., гуртком моделювання літальних апаратів та фотогуртком - Оберемок А. І. Традиційними стали зустрічі з ветеранами війни та праці, Героями Радянського Союзу, випускниками школи, делегатами партійних з'їздів, відомими людьми. Надовго запам'яталась школярам зустріч із Героєм Радянського Союзу, членом підпільної комсомольської організації «Молода гвардія" Валерією Борц. За запрошеннями учнів у школі побували Герої Радянського Союзу , наші земляки Ребрик Кузьма і Краля Тихін.

Селище росло, зростали вимоги і до школи. Було вирішено добудувати до існуючої будівлі триповерхову на 640 місць. Надзвичайна педрада постановила своїми силами проводити навантаження і розвантаження будматеріалів, щоб звести до мінімуму оплату.

Зима 1974 року була малосніжною.14 лютого почали готувати майданчик під фундамент, спилювати дерева, цим займались батьки учнів Шидловський Вадим, Цехмистро В., Тарасенко А., Рожковський Л. 16 лютого почали завозити цеглу. 20 лютого з'явились перші фундаментні блоки. 16 березня провели суботник по розвантаженню цегли - 66 машин завезли 52 тисячі цегли. Безпосереднім керівником будівництва господарчим способом був голова райвиконкому Савічев М. І.

4 квітня почали рити котлован. До 11 липня було зроблено перекриття першого поверху. Велику допомогу надавали ГЗК, АТП-20342, 48 мехколона. Свято першого дзвоника проводили на ще не облаштованій площадці нової школи, але навчались ще в старій. Учні допомагали розвантажувати цеглу з конвеєра на другий поверх. Щопонеділка понеділка класи отримували трудове завдання і звітували про виконання попереднього на загальношкільній лінійці. Не було жодного випадку, щоб клас не виконав завдання.

До 1 січня 1975 року закінчили роботи з перекриття, розпочали внутрішні роботи: штукатурку, електрифікацію, проводили каналізаційну та водопровідну системи. Влітку 1976 завершили оздоблювальні роботи, фарбування. Будівництво школи закінчили 1 грудня 1977 року.

Відкриття нової школи відбулося 24 грудня 1977 року - це була річниця утворення СРСР. Школу відкрили з дев'ятими класами. В ній було 16 класів-комплектів. Стали до ладу їдальня на 160 місць, актовий зал та стрілковий тир. Майстерні розмістили на 1 поверсі старої школи,на другому - бібліотеку з читальним залом, ігрові кімнати для груп продовженого дня. Розпочали оснащення кабінетів. Першим кабінетом, який відповідав усім вимогам сучасності став кабінет фізики.

У 1977-1978 навчальному році в школі відкрили перші класи з російською мовою викладання. Класоводом 1 класу була Овечко Л.В., а 3-го - Малова (Даниленко)Наталія Іванівна. Введена початкова військова підготовка, військовим керівником став Елінський Леонід Миколайович. У школі навчались 523 учні.

29 січня 1980 року – трагічний день в історії нашої школи. Школа зруйнована в результаті вибуху газу в підвальному приміщенні, це сталося о 17 годині 50 хвилин. На робочому місці загинули завуч школи Дзюба Антоніна Яківна, голова профкому Товстик Галина Максимівна і працівниця школи Серцева Зінаїда Іванівна.

Нова будова школи виросла поруч через чотири роки.14 січня 1984 року

відбулося урочисте відкриття нової триповерхової будівлі школи. Практично за один рік вона була зведена, прикрасивши центр селища. Н.Н.Майборода виступала на мітингу з нагоди відкриття новозбудованої третьої школи, її директором вона залишалася до виходу на пенсію у серпні 1987 р.

У 1987 році школу очолив Івасенко Василь Миколайович, новий директор був за фахом учителем української мови та літератури, а до призначення в школу працював директором Новоселівської неповної середньої школи.

Школа не тільки давала якісну навчальну підготовку, а й стимулювала творчий розвиток учнів. Гурткова, спортивно-масова та військово-патріотична робота приваблювала все нових учнів. Школа була найбільшою і найпопулярнішою в районі - близько 80 педагогів навчали 1024 учнів.

Заступники директора школи з навчально-виховної роботи Даниленко Наталія Іванівна, Єрмоленко Анна Петрівна, Сліпак Мотрона Ананіївна, Іпатьєва Людмила Георгіївна очолювали найважливіші напрямки навчально-виховної роботи. Школа підтримувала тісні зв'язки з німецькими школярами з міста Карл-Маркс-Штадт (Хемніц). КІДівці на чолі з Анною Петрівною Єрмоленко вели активну роботу по вивченню країнознавчих матеріалів, вели жваве листування, готували культурну програму для німецьких друзів.

І ось нарешті відбулась значна подія - поїздка шкільної делегації до Німеччини. П'ятеро вчителів та 15 учнів у липні 1988 року побували в гостях у німецьких друзів, познайомились із культурно-історичними традиціями та добре відпочили. А наступного року третя школа приймала німецьких друзів у себе , запросивши на відпочинок у табір „Золотий колос».

Із 1996 року педагогічний заклад очолює Шелковнікова Наталія Іванівна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, методист української мови і літератури, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Сто кращих керівників шкіл України-2007 ”, відмінник освіти України, педагогічний стаж 29 років, працює на посаді директора 14 років.

Навчальний заклад 19.08.1993 року реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 3, 31.12.2003 року у середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 3 комунальної власності, 12.08.2004 року – у Нововодолазьку гімназію Нововодолазької районної ради Харківської області.

З 19 серпня 2015 року на посаду директора Нововодолазької гімназії призначено Ступака Михайла Леонідовича, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, який був переведений на цю посаду із Мелихівського НВК.

У 2016 році гімназія відсвяткувала своє 80-річчя.

Філософія навчального закладу – формування творчо розвиненої особистості, виховання громадянина-патріота.

Діяльність Нововодолазької гімназії будується на принципах доступності і гуманізму, демократизму, толерантності, незалежності від політичних, громадських і релігійних об’єднань, рівності умов кожної людини до повної реалізації здібностей, таланту, всебічного розвитку.

У січні 2018 року заклад освіти, у зв"язку із зміною засновника переіменовується на Нововдолазьку гімназію Нововодолазької селищної ради.

31 серпня 2018 року знову змінюється назва закладу освіти - відповідно до Закону України "Про освіту" зараз це Нововодолазький ліцей № 3 Нововодолазької селищної ради Харківської області.